- дичавіти
- -ію, -ієш, недок.1) Набувати первісного, природного стану; ставати диким (у 1 знач.). || Ставати спустошеним, запустілим.2) Відвикати від людей.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.